Пам’ять, що стала частиною культури України
Сьогодні сумний день для Пристоличної громади та всієї України. Ми провели в останню путь Іван Приходько — видатного митця, чий життєвий і творчий шлях став невід’ємною частиною культурної спадщини нашої держави.
Минулого року Івану Васильовичу виповнилося 85 років — поважна дата, що символізувала багате й плідне життя, присвячене мистецтву, рідній землі та людям.
Іван Васильович був заслуженим майстром народної творчості України, лауреатом державних премій імені Павла Чубинського, Катерини Білокур та Петра Верни, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Понад три десятиліття він працював у сфері декоративного розпису, народної іграшки та дерев’яної скульптури, створюючи самобутні твори, наповнені глибоким символізмом і змістом.
Його роботи вирізнялися впізнаваним стилем — багатоярусні, ритмічні, з узагальненими образами, що органічно поєднували традиції предків із сучасним художнім баченням. Через свою творчість він зберігав і передавав пам’ять поколінь, формуючи духовний зв’язок між минулим і сьогоденням.
Окреме місце в житті Івана Васильовича займала педагогічна діяльність. З 1972 року і до останніх днів він навчав дітей народному розпису у рідному Дударкові, керував творчими студіями та виховав не одне покоління учнів, які сьогодні продовжують його справу.
Творчість митця здобула широке визнання як в Україні, так і за її межами. Його персональні виставки проходили у Києві, експозиції були представлені у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі та Посольстві США в Києві, а роботи зберігаються у музейних і приватних колекціях по всьому світу. У 2019 році про Івана Васильовича було знято документальний фільм «Земля Івана», що став ще одним свідченням його значущості для української культури.
Пристолична громада щиро дякує Івану Васильовичу за його творчість, мудрість і любов до рідного краю, які він передавав у кожній роботі та кожному слові.
Вічна пам’ять і світла шана від усієї Пристоличної громади та всіх, хто цінує справжнє українське мистецтво.
