100 років життя: ювілей Івана Єременка
15 грудня 2025 року Пристолична громада відзначає особливу подію — 100-річний ювілей Єременка Івана Васильовича.
Іван Васильович народився 15 грудня 1925 року в місті Новоукраїнка Кіровоградської області. Його життя охопило цілу історичну епоху з її найскладнішими випробуваннями — від воєнних років до повоєнного відновлення Європи.
Молоді роки Івана Васильовича припали на період Другої світової війни. Після її завершення він проходив службу у підрозділах, що забезпечували діяльність міжнародних післявоєнних структур, зокрема Контрольної ради — органу союзників, створеного у 1945 році для управління та денацифікації повоєнної Німеччини. Йому доводилося працювати та спілкуватися з представниками різних країн — військовими, дипломатами, фахівцями, які були залучені до відновлення миру в Європі. Про цей період життя, за спогадами сина Михайла, Іван Васильович розповідав небагато — стримано і без зайвих слів.
Ювіляр має численні державні нагороди, серед яких орден «За мужність» ІІ ступеня, медалі «Захиснику Вітчизни» та Жукова, пам’ятний знак «60 років визволення Київської області», ювілейна медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників». До нагород він ставиться скромно, надягаючи їх лише під час урочистостей — як знак пошани до тих, хто пройшов війну разом із ним.
У 1980-х роках родина Івана Васильовича переїхала до Пристоличної громади. Тут вони придбали будинок, облаштували подвір’я, яке з роками стало справжнім родинним простором із власною історією та особливою тишею, притаманною старим українським дворам.
Після завершення служби Іван Васильович здобув освіту в Київському політехнічному інституті. Працював електриком у господарстві Великої Олександрівки, механіком на цегельному заводі, згодом — заступником директора з постачання на Білгородському гранітному кар’єрі.
Понад пів століття Іван Васильович прожив у шлюбі зі своєю дружиною. У родині — четверо онуків і троє правнуків. Довголіття, схоже, передається тут із покоління в покоління: батько Івана Васильовича також прожив майже сто років.
У повсякденному житті він завжди був майстровитою, доброзичливою та активною людиною. Любив працювати з електрикою, умів полагодити майже будь-яку річ, їздив на мотоциклі, писав вірші для рідних. І сьогодні зберігає ясність думок, почуття гумору та інтерес до життя, добре пам’ятає події минулого й залишається щирим у своїх звичках.
Сто років, прожиті Іваном Васильовичем, змушують замислитися і над сьогоденням. Колись він служив у структурах, які працювали задля миру в Європі. Сьогодні ми знову мріємо про те саме — мир, тишу та спокійне життя для майбутніх поколінь.
15 грудня Пристолична громада вшановує Івана Васильовича Єременка як людину, чия історія триває й сьогодні. Сто років — це не лише про минуле, а й про внутрішню силу, гідність і світло, що й досі відчуваються в його погляді.
Щиро вітаємо Івана Васильовича Єременка з прийдешнім 100-річчям.
